- коронувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.Вінчати кого-небудь на царювання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
коронувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
коронований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до коронувати. 2) у знач. прикм. Який має владу монарха, вінчаний на царювання. || Увінчаний короною (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
коронування — я, с. Дія за знач. коронувати і коронуватися … Український тлумачний словник
коронуваний — на, не, Св. Дієпр. пас. мин. ч. до коронувати. Вінчаний на цюрювання … Словник лемківскої говірки